(UA)

В його очах відбилась Україна,
Ота яку з дитинства пам’ятаю.
Поля безмежні, мова солов’їна,
І пахощі квітневого розмаю.

Дніпро величне, небо загадкове,
Посмішки щирі, мамині долоні,
В яких сховалось сонечко ранкове.
Кохані губи ніжні і солоні.

Говорять очі, то душа людини,
Його ж душа, до України лине.
До кожної окремої зернини,
З якої згодом виросте єдине.
Илюстрация:
Кэти Хэйр (Kathy Hare)                            

8 комментариев: