(UA)

В його очах відбилась Україна,

Ота яку з дитинства пам’ятаю.

Поля безмежні, мова солов’їна,

І пахощі квітневого розмаю.

Дніпро величне, небо загадкове,

Посмішки щирі, мамині долоні,

В яких сховалось сонечко ранкове.

Кохані губи ніжні і солоні.

Говорять очі, то душа людини,

Його ж душа, до України лине.

До кожної окремої зернини,

З якої згодом виросте єдине.

Илюстрация:
Кэти Хэйр (Kathy Hare)